Слово "попутаний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОПУ́ТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до попу́тати; // у знач. прикм. На превелику втіху всім [дітям], недовго скакали обидва попутані коники (Ков., Світ.., 1960, 104).

2. у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний. Волосся в його [нього] попутане та попатлане (Вовчок, І, 1955, 298).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 242.