ПОПІДБІГА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
1. Підбігти до кого-, чого-небудь (про багатьох).
2. Намокнути, просякнути водою, рідиною зісподу (про багато чогось); попідтікати; // Пройнятися чим-небудь зсередини (про багато чогось). Уста його .раз у раз порушувалися, зморшки на лиці і під очима зробилися якісь глибші, попідбігали синцями (Фр., VII, 1951, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 202.