ПОПІДПЕРІ́ЗУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Підперезатися (про багатьох). Іще зранку.. понадівали [парубки] хто нову свиту, хто китаєву юпку, хто ще батьківський, хоч і старий, та жупан, попідперізувавшись шпетненько хто каламайковим, а хто й суконним поясами (Кв.-Осн., II, 1956, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 204.