Слово "порадуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОРА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., ким, чим, кому, чому, з кого — чого, на кого — що і без додатка.

1. Відчути радість, задоволення; зрадіти. А ці двоє, Данько та Вутанька, — в кого вони і вдалися! Батько якби встав, то, звісно, тільки б порадувався, побачивши, які повиростали буйні обоє, голосисті та непосидющі, а матері через їхні невгамовні вдачі душа ніколи не буває на місці (Гончар, II, 1959, 199); Вона, як і Турбай, народилася й виросла в Пальмірі, подруги у свій час їй заздрили, отже, не могло обійтися без таких, що порадувалися з її нещастя (Руд., Остання шабля, 1959, 21).

2. Радіти якийсь час. [Мокрина:] Не дожив наш полковник порадуватись на своїх діточок (Кроп., II, 1958, 408); Мушу одпочити, одійти, порадуватися тихо чомусь і абсолютно не хвилюватись (Довж., III, 1960, 500).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 246.