Слово "порання" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПО́РАННЯ, я, с. Дія за знач. по́рати і по́ратися. В хаті і надворі.. Скрізь порання: печуть, варять, Вимітають, миють… (Шевч., I, 1963, 316); Коли пішли з дому пан і панич, почалося щоденне порання (Мирний, III, 1954, 155); Весна означала тут.. роботу на грядках, від якої ввечері не можна було випростати спину, виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Вільде, Сестри.., 1958, 11); Після порання Орисі все в хаті покращало, поніжнішало і набрало зовсім іншого вигляду: чорна, мов кузня, хата зробилася чистенькою світличкою (Тют., Вир, 1964, 263).

ПОРА́ННЯ, я, с., діал. Рання, ранкова пора. Лія слухала його мовчки,.. а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (Вас., II, 1959, 14); Довга кімната з вузькими прорізами загратованих вікон, крізь різнобарвні скельця яких майже не проникало досередини сіре голландське порання, була освітлена кількома лампами бра (Загреб., Європа 45, 1959, 296); По стерні оддалік уже худоба пасеться. Ще тільки порання, прохолодно (Гуц., Скупана.., 1965, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 248.