ПОРОЗ’ЇЖДЖА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся і розм. ПОРОЗ’ЇЗДИ́ТИСЯ, имо́ся, ите́ся, док. Роз’їхатися в різні місця (про всіх або багатьох). Вибори скінчились. Селяни пороз’їздились по домівках (Мирний, І, 1949, 383); [Борис:] Деякі гості ще спозаранку учора пороз’їжджались, а Ізмайлови зостались ночувати (Кроп., І, 1958, 423); Знайомих хлопців з ремісничого училища Рубін на Солом’янці вже не знайшов.. — пороз’їжджалися по світах (Сенч., Опов., 1959, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 273.