ПОРОЗВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Розважатися якийсь час. — Піди, — говорять батько й мати їй, — порозважайся, як колись! — Отож, вона й пішла з дівчатами у гомінкий весняний ліс (Забіла, Промені, 1951, 152).
2. Заспокоїтися, почати забувати своє горе (про багатьох). Уже не так журяться за батьком, порозважалися трохи (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 270.