ПОРОЗКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Роз’єднати багато чого-небудь склеєного.
2. Розклеїти, наліпити в різних місцях багато листівок, оголошень і т. ін. Уночі знову чиясь невідома рука порозклеювала ще більше «крамольних» папірців по селу й навіть на дверях самого урядника (Головко, II, 1957, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 273.