ПОРОЗМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., розм., рідко. Обміркувати що-небудь, подумати над чимсь. Пересиджу за лаштунками якийсь час, порозмислю, як мені далі бути (Смолич, Театр.., 1940, 20); // Обмінятися думками з приводу чого-небудь. Вони часто збиралися ранками, ще до початку робочого дня,.. щоб разом порозмислити про свій район, погомоніти про людей та про справи (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 244).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 275.