ПОРОЗПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Розпакувати (речі, скрині, валізи і т. ін.). Вони порозпаковували чемодани, позастеляли ліжка, понакривали столи привезеними скатерками (Н.-Лев., І, 1956, 578); Приїхав я в Бейрут і оселивсь у нім. Скоро-но порозпаковував свої скрині, зараз наготував дещо для Вас (шматок рукопису Руданського) і сьогодні посилаю (Крим., Вибр., 1965, 603).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 276.