ПОРОЗПЕРІ́ЗУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док.
1. Розперезатися, зняти з себе пасок і т. ін. (про всіх або багатьох).
2. перен., розм. Поводитися нестримано, зухвало (про всіх або багатьох). — Так порозперізуються, що й ради не дасте (Гончар, Тронка, 1963, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 276.