Слово "поручник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОРУ́ЧНИК1, а, ч., дорев., розм. Те саме, що пору́чик. Тепер з нею ходив молодий, витончений поручник (Кач., II, 1958, 57).

ПОРУ́ЧНИК2, а, ч., розм. Те саме, що поручи́тель. Довелося [панові Бжеському] поставити двох поручників у тому, що кара буде сплачена протягом місяця (Тулуб, Людолови, І, 1957, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 296.