ПО́РЯД 1.
1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поруч. Далеко за річкою блиснуло щось.. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (Коцюб., І, 1955, 349); У кабінеті, коли зайшли, Галаган одразу ж важко опустився в таке ж, як і сам він, масивне сап’янове крісло і жестом запросив Діденка сісти поряд (Головко, II, 1957, 480); Того дня Ніна поверталася додому разом з піонеркою Олею Козуб, яка жила в будинку поряд (Донч., V, 1957, 498); // Безпосередньо один коло одного. Бачим: по тихому морю два змії пливуть велетенські.. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (Зеров, Вибр., 1966, 243); Стільки кімнат поряд бачила я тільки в магістраті в нашому місті, але там кімнати були бодай нумеровані (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 43); Її наздоганяє благенько одягнута Галина Шорохова, і вони тепер ідуть поряд (Шиян, Гроза… 1956, 51); // В одному ряді, на одній лінії на однаковому рівні. Вистрибували [хлопці] з саней, бігли поряд, борсалися в заметах, змагалися з кіньми на швидкість… (Сміл., Зустрічі, 1936, 216); // у знач. присудк. сл. Коли ти поряд, мені стає весело, коли твоя рука в моїй руці — мені нічого не страшно (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 3); // перен. Разом, спільно, одночасно з ким-, чим-небудь. В житті існує і негативне і позитивне поряд (Вітч., 8, 1958, 135).
2. у знач. прийм., з оруд. в. та прийм. з або з род. в. без прийм. Уживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; біля, поруч, коло. Юзя.. пішла поряд з Даркою, несміло-ніжно поглядаючи на неї, але мовчки (Л. Укр., III, 1952, 651); Поряд із золотими ланами пшениці захвилюють, заграють райдугою нові технічні культури (Рильський, III, 1956, 27); Лукії сьогодні чогось не співається, їй просто хочеться отак сидіти поряд з капітаном, слухати його тиху мову, відчувати тонкий запах парфумів, що йде від нього, — чи, може, це запах океану? (Гончар, Тронка, 1963, 157); Артем у кобеняці йшов поряд саней, тримаючи віжки в руці (Головко, II, 1957, 639); // тільки з оруд. в. та прийм. з. Уживається при вказуванні на суміжні або одночасні дії, а також на особи чи предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно. Поряд з піднесенням виробництва та матеріального добробуту нашого народу невпинно підвищується ідейна зрілість радянських трудівників, рівень їх свідомості і культури (Ком. Укр., 12, 1968, 40); Поряд з соціалістичними державами за мир борються країни Азії, Африки, Латинської Америки, які визволилися від колоніального гніту (Резол. XXII з.., 1961, 9).
По́ряд з тим (з цим) — одночасно, разом з чим-небудь; Ста́вити (поста́вити) по́ряд кого, що з ким — чим— вважати кого-, що-небудь рівноцінним, однаковим у якому-небудь відношенні з кимсь, чимсь; Ста́ти (зайня́ти мі́сце) по́ряд з ким — чим — досягти рівня розвитку кого-, чого-небудь; стати рівним з кимсь, чимсь. Ряд вистав за участю Затиркевич показав, що в її особі український театр придбав велику художню силу, цілком гідну зайняти почесне місце поряд з кращими діячами сцени (Минуле укр. театру, 1953, 62).
ПО́РЯД2, у, ч., діал. Порядок, лад.
◊ Дава́ти по́ряд — те саме, що Дава́ти лад (див. лад). Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Мирний, V, 1955, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 301.