Слово "порівнювати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОРІ́ВНЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., ПОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. і без додатка.

1. з ким — чим, до кого — чого. Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які-небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги або недоліки і т. ін. Порівнюючи життя панів та мужиків, він глибоко пересвідчився, що бог не дав долі мужикам, що для мужиків нема щастя на землі (Коцюо., І, 1955, 22); Не один токар чи свердлувальник порівнював нишком її сяючий чистотою верстат із своїм і тоді в зручну хвилину ретельно протирав ганчіркою замащену, брудну станину (Донч., VI, 1957, 160); Разом з цим листом засилаю до Вас і Ваші байки.. Порівняйте їх з байками Глібовими, то Ви самі побачите, які вони слабі (Мирний, V, 1955, 381); Стаха сподівалась, що Бронко порівняє її рум’яне, як «райське яблуко», туге личко з обвислою шкірою тих жінок і зробить висновок на її користь (Вільде, Сестри.., 1958, 393); Минуле і сучасне. На кожному кроці його можна порівняти, достойно оцінити великі завоювання нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 249); // Визнавати подібним до кого-, чого-небудь, встановлювати схожість з кимсь, чимсь; прирівнювати. Російський народ співав. 1 хай порівнював його пісню Некрасов із стогоном, — але був у тому стогоні могутній заклик до боротьби (Рильський, III, 1956, 11); Поет [І. Франко] порівнював себе з мулярам, що кладе цеглини до стін нової будови (Вісник АН, 4, 1949, 49).

2. перев. док., з кимчим, у чому, чим. Зробити рівним з ким-, чим-небудь, однаковим у чомусь; зрівняти. — Не журися..! Помруть, як і ми грішні, наші напасники… Помруть — та нічого з нагарбаного не візьмуть з собою! Всіх нас сира земля порівняє… (Мирний, III, 1954, 67); [Катря:] Кохання порівняє й царівну, й сироту, й королевича з нашою бідною баришнею (Вас., III, 1960, 122); — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла (Гончар, II, 1959, 249).

ПОРІ́ВНЮВАТИ2, юю, юєш, недок., ПОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Робити рівним, гладеньким, без виступів або западин; зрівнювати, згладжувати; // Робити одного рівня з чим-небудь. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими (Номис, 1864, № 1605).

2. тільки док. Розмістити рівно, на одному рівні, на одній лінії з чим-небудь. Підійшла [мати] до малюнка, обсмикала рушник, краще квіти порівняла (Вас., II, 1959, 291).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 257 - 258.