Слово "порівнюватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОРІ́ВНЮВАТИСЯ 1, ююся, юєшся, недок., ПОРІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док.

1. перев. док., з ким — чим, у чому, чим. Стати, виявитися рівним, однаковим з ким-, чим-небудь у чомусь. І підеш тоді, Милий синочку, І з панами сам Порівняєшся, В сріблі-золоті Закупаєшся (Рудан., Тв., 1956, 67); Обидва брати знов порівнялись: обидва стали безземельні (Григ., Вибр., 1959, 187); — Святили оце криницю: мира зійшлося — мабуть, з цілого міста. І скільки там не було отих паній, та ні одної ж немає, щоб порівнялася з нашою Мар’яною (Вас., І, 1959, 266); На сорок святих, коли день порівняється з ніччю, у школу вчительці треба нести сорок бубликів, по хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями, всі діти в школі ласують цими жайворонками (Ю. Янов., II, 1958, 182).

2. тільки недок. Пас. до порі́внювати 1

1. Якщо російська чи білоруська мова порівнюється з українською, то тим самим і факти української мови набувають історико-порівняльного висвітлення (Мовозн., XIII, 1955, 15); — Перемога над польським військом при Батозі порівнюється з перемогою Ганнібала під Каннами… (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 568).

ПОРІ́ВНЮВАТИСЯ2, ююся, юєшся, недок., ПОРІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. 1. Ставати рівним, гладеньким, без виступів або западин; зрівнюватися, згладжуватися; // Робитися одного рівня з чим-небудь.

2. Наблизившись, опинятися на одній лінії, поряд з ким-, чим-небудь. Хлопець порівнюється з гуцулами, довірливо вітається з ними (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 30); — Хомо! — гукає телефоніст Хаєцькому, порівнюючись з ним (Гончар, III, 1959, 446); Лаврін догнав її й порівнявся з нею (Н.-Лев., II, 1956, 308); Порівнявшися з Сергієм, юнак чітко, по-військовому козирнув (Коз., Нові Потоки, 1948, 126).

3. тільки недок. Пас. до порі́внювати2 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 258.