ПОРІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех.
1. Зробити менш численним, зменшити кількість кого-, чого-небудь. Намножилось вас [людей]. Хоч би милосердний господь порідив вас війною або мором яким. Може б, легше було на світі… (Коцюб., II, 1955, 36).
2. с. г. Вирвавши частину рослин, зробити насадження рідшими; прорідити. Порідити буряки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 260.