ПОРІДІ́ТИ, і́є, док.
1. Стати, зробитися рідким, не густим. Ліс несподівано порідів, і Федір Якович вийшов у поле (Донч., VI, 1957, 195); // Стати не щільним, не суцільним; розвіятися (про туман, дим і т. ін.). Протерсь, як ліжник, порідів туман Та й розволікся (Мисик, Біля криниці, 1967, 188).
2. Стати менш численним, зменшитися кількісно. Міномети.. були готові до бою. Як і раніше, стояли біля них обслуги, хоча й поріділи вони в останніх боях (Гончар, III, 1959, 155); Будівельні бригади теж поріділи: велику групу зненацька викликали до військкомату (Баш, На.. дорозі, 1967, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 260.