Слово "посаджати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Посадити де-небудь усіх або багатьох. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку (Сл. Гр.).

2. перев. у сполуч. із сл. до в’язнйці, у тюрму і т. ін. Ув’язнити, заарештувати всіх або багатьох. Вона сварилась: «Як сміють з неї так знущатися? Піду до його [панича], хай жалобу напише, — він їх усіх у тюрму посаджає, на Сибірю [Сибір] зашле!..» (Мирний, IV, 1955, 34); — Мужикові нічо [нічого] не вільно, зараз пани замикають. Але ми собі так постановили, що нехай нас усіх посаджають до криміналу, то ми свого не покинемся (Март., Тв., 1954, 331).

3. Поселити де-небудь для ведення господарства всіх або багатьох.

4. Помістити в гарячу піч для випікання (хлібини, короваї і т. ін.). Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі (Сл. Гр.); Вона посаджала в піч проскурки, вийшла в двір і стала на воротях (Н.-Лев., II, 1956, 341); Марія вже посаджала хліб (Головко, II, 1957, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 305.