Слово "поселення" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОСЕ́ЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. посели́ти 1 і посели́тися 1. На нових місцях поселення держава заздалегідь збудувала чудові будинки (Колг. Укр., 11, 1957, 28); — Від козаків ми походимо.., одному з куренів було визначено оці місця під поселення (Гончар, II, 1959, 60); Улюбленим місцем поселення кротів є низинні райони, узлісся, лісові дороги, галявини, просіки, луки і городи (Звірі.. Карпат.., 1952, 13).

2. У давні часи — місце осілого життя людей, що виникло з розвитком землеробства. На південний схід від Львова лежить село Звенигород, .. одне з найстаріших поселень Київської Русі (Визначні місця Укр., 1958, 379); Ці [землеробсько-скотарські] племена жили великими поселеннями (Іст. УРСР, І, 1953, 25); // Населений пункт, селище. Йшов [Ярема] цілий день, вибираючи глухі стежки, обходячи шляхи і людські поселення (Загреб., Шепіт, 1966, 341); // Місце, де оселяється хто-небудь. На новому поселенні мав залишатися я та ще хтось з бажаючих (Хор., Ковила, 1960, 62); // Місце, де оселяються, гніздяться великою масою деякі тварини, птахи, комахи і т. ін. Прозорий перший туман злегка засивівся по вибалках, рясно всипаних горбиками підземних кротячих поселень (Гончар, III, 1959, 306).

∆ Військо́ві посе́лення, іст. — запроваджена Аракчеєвим за царювання Олександра І особлива організація війська, а саме: до складу розміщеної де-небудь частини кадрової армії включали всіх місцевих селян-чоловіків (віком від 18 до 45 років), які ставали таким чином довічними солдатами і були зобов’язані, крім сільськогосподарських робіт, виконувати різні військові повинності. Пушкін побачив тут [на Україні] одну з найогидніших форм рабства — аракчеєвські військові поселення (Рильський, X, 1962, 34).

3. У дореволюційній Росії — заслання у віддалену місцевість як один із засобів покарання. — Власна жінка посвідчила, що він хотів убити пана. А за це знаєте що? — Ні, не знаємо. — Каторжні роботи. — Він же старий, дід! — ще більше зажурився учитель. — Тоді довічне поселення в Сибіру (Стельмах, І, 1962, 448); // Місце такого заслання. Петрусь їде з мамою в Сибір до тата на поселення (Бурл., Напередодні, 1956, 306).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 314.