ПОСИ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. поси́лити, поси́лювати і поси́литися, поси́люватися. Посилення місцевого керівництва товаришами з центра було саме вчасне (Смолич, V, 1959, 98); Боротьба за підвищення рентабельності колгоспного і радгоспного виробництва вимагає посилення уваги до економічної роботи (Ком. Укр., 3, 1969, 18); Розквіт національних культур сприяє посиленню дружніх інтернаціональних зв’язків між народами нашої країни (Рильський, III, 1956, 81); Їжа, багата на вітаміни й солі, а також фосфор (м’ясо), сприятливо діє на посилення обміну речовин і тим самим допомагає ліквідації рахіту (Хвор. дит. віку, 1955, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 322.