Слово "поскидати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОСКИДА́ТИ1, а́ю, а́єш, док., перех. Ски́дати куди-небудь докупи все або багато чогось. Васильок уже давно поскидав усі іграшки і сам тихенько примостився на руках у матері (Баш, Вибр., 1948, 243); Поскидати дрова під повітку; * Образно. В своїй розправі з буржуями Поет [П. Тичина] належне їм віддав: «Усіх панів до ’дної ями» Благополучно поскидав! (Тарн., З дал. дороги, 1961, 277).

ПОСКИДА́ТИ2, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Скинути з чого-небудь усе або багато чогось, зіштовхнути звідкись усіх або багатьох. Поскидала [Горпина] геть із лави усе зайве, щоб ногам просторніше було (Л. Янов., І, 1959, 334); Хотів [вітер] поскидати дітей з воза, як комах (Григ., Вибр., 1959, 307); Жменяк поскидав з воза клунки з білизною, розгнуздав коней, випряг їх, вийняв з-під заднього сидіння лантух з сіном і кинув їм на поживу (Томч., Жменяки, 1964, 31).

2. Скинути з себе одежу, головні убори, взуття і т. ін. (про всіх або багатьох). Гласні підійшли під рундук, поскидали шапки (Мирний, І, 1949, 380); Марія й Василина поскидали нову одежу і повбирались у буденну (Н.-Лев., II, 1956, 119); Ми поскидали черевики, довго блукали по калюжах, плутаючи сліди (Сміл., Сашко, 1957, 170); * Образно. Листяні дерева й кущі давно поскидали літне вбрання, і тільки смереки та кедри зеленіли (Гжицький, Опришки, 1962, 181).

3. перен. Позбавити влади, увільнити з посади і т. ін. всіх або багатьох. Ми, кажуть [бідняки], цих старшину й старосту й писаря поскидаємо, — інших настановимо: Зінька та Карпа (Гр., II, 1963, 473); — Треба вибирати нових суддів. Старі нам несподобні! Треба поскидати старих добросовісних, — загула громада (Н.-Лев., VI, 1966, 401).

4. розм. Звалити все або багато чогось (вантаж, ношу і т. ін.) на кого-, що-небудь; повисаджувати всіх або багатьох на щось. Параска Федорівна здивовано здвигнула плечима і, поскидавши на піч дітей, полізла туди й сама (Епік, Тв., 1958, 476).

5. на кого, перен., розм. Перекласти на багатьох що-небудь обтяжливе (провину, відповідальність і т. ін.).

6. Забравши, віднявши частину, зменшити якісь суми, кількості тощо.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 332.