ПОСКО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Сковзатися якийсь час. Не боронила [р. Сула] влітку покупатись, А взимку посковзатись (Вирган, В розп. літа, 1959, 206); — Татку, а можна піти на ставок посковзатися? (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 333.