ПОСКУ́ЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Скулитися (про всіх або багатьох). Поскулювались [діти], позамотувались, сплять (Вас., II, 1959, 138); — Поскулюємося довкола вас, Матвію, і тепло буде нам… Правда? (Ірчан, II, 1958, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 336.