ПОСКУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, юємося, юєтеся, док., розм. Ску́питися, зібратися разом, докупи (про все або багато чого-небудь), юрбою (про всіх або багатьох). Так козацтво поскуплювалось, як бджоли до патоки (Сл. Гр.); * Образно. Проїхали ще трохи — показалися садки, левади, що завжди облягають кожне село. За ним — царина, майдан, а далі — хати з хатами поскуплювалися (Мирний, III, 1954, 318).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 336.