ПОСЛАБІ́ШАТИ і ПОСЛА́БШАТИ, аю, аєш, док.
1. Стати, зробитися слабшим. Почувала [Мурашкова]що сила послабшала й …зникла (Н.-Лев., V, 1966, 287); Мисливець нахилився над незнайомим. Дихання його послабшало, але він був живий і іноді ледве чутно стогнав (Трубл., Лахтак, 1953, 96).
2. Зменшити силу, ступінь вияву; стати менш відчутним. На світанку завірюха послабшала (Збан., Незабутнє, 1953, 10); Морози послабшали.
3. Стати менш пружним, натягнутим, тугим і т. ін. Нараз почув [Василь], що його пута послабшали (Хотк., І, 1966, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 336.