Слово "пославка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПО́СЛАВКА, и, ж., розм.

1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Вовчок, VI, 1956, 260); Гріх не біда, та пославка страшить! (Гриб., Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 22).

2. рідко. Те саме, що при́казка. Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й по́славка: бенкетує, як чорноставський владир [володар] (Вовчок, VI, 1956, 296).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 337.