ПО́СЛУГА, и, ж.
1. Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому. Якщо буде потрібна яка-небудь з мого боку послуга, то я радніший виконати її на цій посаді, що займаю тепереньки (Мирний, V, 1955, 431); — На все добре, Гервасію. Постарайся влагодити все ладком, а я не забуду твоєї послуги… (Стельмах, І, 1962, 289); Василь Іванович того не знав, з якою радістю я заходилась підігрівати чай. Було дуже приємно зробити для нього маленьку послугу (Гур., Осок. друзі, 1946, 55); // перен. Сприяння розвиткові, піднесенню, поширенню чогось. [Монтаньяр:] Ото була б послуга для ідеї і помста за товаришів-героїв! (Л. Укр., II, 1951, 175).
◊ Ведме́жа по́слуга див. ведме́жий; До ва́ших (твої́х) по́слуг; заст. До ва́шої (твоє́ї) по́слуги; До по́слуг вам хто — ввічлива форма висловлення готовності допомогти, прислужитися, стати в пригоді кому-небудь. — Якщо ви захочете в Полтаві дістати нових п’єс, то я до ваших послуг. У мене там серед театралів давні знайомства (Гончар, II, 1959, 169); — Я ось зараз закінчу, тоді весь до твоїх послуг (Головко, II, 1957, 553); До по́слуг чиїх; заст. До по́слуги чиєї; До по́слуг кому що — щось надається у повне розпорядження кого-небудь, хтось може без будь-яких обмежень користуватися чимсь. — Коли вас цікавлять, наприклад, мандрівки по морях земної кулі або ботаніка чи географія, — корабельна бібліотека до ваших послуг (Тулуб, В степу.., 1964, 271); До її послуг — просто розкішні парки Ташкента, де можна чудово провести час (Ле, Міжгір’я, 1959, 23); [Антоніо:] Маестро!..верніться-бо в Італію!.. Мій корабель до вашої послуги з господарем його (Л. Укр., III, 1952, 120); — Хаквілавіліс буде тут завжди вам до послуг (Смолич, І, 1958, 87); Роби́ти пога́ну (ке́пську) по́слугу кому — невдалим втручанням у чиїсь справи замість допомоги завдавати шкоди, неприємностей кому-небудь. «Франко б вам за се не подякував», — запевняли мої обидва сперечники і прочитали мені щось наче «нотацію»; .. що я роблю Вам дуже кепську послугу, боронячи Вас, коли Вам самим зовсім непотрібна, а може й образлива така оборона (Л. Укр., V, 1956, 434); Зустрічаються ще й батьки, які надмірно балують молодь, роблячи погану послугу і дітям і суспільству (Рад. Укр., 28.II 1957, 1); Користува́тися по́слугами: а) (кого) залучати когось до виконання якої-небудь роботи. Всеволод користувався послугами грузинських майстрів на будівництві Дмитрівського собору у Владимирі (Іст. СРСР, І, 1956, 62); б) (чого) використовувати щось з певною метою; Пропонува́ти (запропонува́ти) свої́ по́слуги кому — виявляти бажання, готовність допомогти кому-небудь у чомусь. Пристаркуватий ротний кравець довго вагався, доки, смішно надимаючись, зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (Гончар, III, 1959, 199); Машиніст, довідавшись, що ми солдати-втікачі і тепер хочемо якось добратися до Берліна, запропонував свої послуги (Кол., На фронті.., 1959, 194).
2. перев. мн. Робота, виконувана для задоволення чиїх-небудь потреб; обслуговування. Необхідно здешевити послуги як кредитних закладів, так і торговельних апаратів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 209); // тільки мн. Система господарсько-побутових вигод, що надаються населенню. Центральний Комітет [КПРС] вважає, що особливого значення набирає сьогодні також завдання забезпечення зростаючого платоспроможного попиту населення продовольчими і промисловими товарами, а також послугами (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 51); Швидкими темпами збільшується виробництво товарів широкого вжитку, розширюються побутові послуги (Ком. Укр., 3, 1970, 16).
Буди́нок (бюро́) [до́брих] по́слуг — заклад для побутового обслуговування громадян. У селищі Новопсков буде збудовано будинок добрих послуг, автобусну станцію, кінотеатр, кілька магазинів (Хлібороб Укр., 3, 1967, 32); Комуна́льні по́слуги див. комуна́льний.
ПОСЛУ́ГА, и, ж. заст.
1. Служіння, слугування. Дам тобі.. старшого сина на послугу (Сл. Гр.); На другий день Мокрина серед села, прилюдно, цілий день мазала панські кухні зокола, а на шиї в Мокрини, за її щирі послуги — на червоній стьожечці теліпалося здохле котятко! (Мирний, І, 1949, 200); [Лицар:] Гордую тобою я не тим, що хлопка ти, а тим, що на послугах розгубила сумління й честь (Л. Укр., II, 1951, 195); Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе, В боротьбі за щастя, за свободу — Тільки той переживе себе! (Стар., Вибр., 1959, 96); Розглянувши добре цього індивіда, мусила вона констатувати, що чудар-господар і людей до послуг собі добирає таких кумедних, як і сам (Смолич, І, 1958, 64).
◊ Бу́ти на послу́гах (на послу́зі) в кого, заст.: а) бути служником (служницею) в кого-небудь. Сто листів писав до неї — Не дає вістей, Хоч у неї на послугах — Тисяча людей… (Крим., Вибр., 1965, 288); [Бавмерт:] Був [Єгер] на послузі в офіцера. Ти тільки слухай, як він по-панськи говорить (Л. Укр., IV, 1954, 215); б) бути чиїмсь попихачем. Буржуазний уряд ЗУНР став на захист капіталістичної і поміщицької власності, був на послугах у імперіалістів Англії, США (Рад. Укр., 14.IV 1959, 3).
2. ч. і ж. Служник, служниця. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 341 - 342.