Слово "послушенство" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОСЛУШЕ́НСТВО, а, с.

1. заст. Слухняність. — Ну, — каже [батько], — добра ти в мене дитина, я тебе нагороджу за твоє послушенство (Укр.. казки, 1951, 245); Кажуть, що так бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі. — Брехня! — глухо промовив Ярема. — То все вигадка і втіха для дурнів, щоб жили в послушенстві та панам догоджали (Кочура, Зол. грамота, 1960, 14); Тричі вдарив дзвін до послушенства, але віче бурувало (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 223).

2. церк. Перебування послушником у монастирі, виконання обов’язків послушника. Їх [послушників] роки були вже покликані до армії, на фронт, на війну — але послушенство в монастирі звільняло їх від призову на позиції (Смолич, Мир.., 1958, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 344.