ПОСЛІ́Д 1, у, ч. Кал, екскременти птахів. Курячий послід є цінним добривом для сільськогосподарських культур (Птахівн., 1955, 139); На горищі валялися старі лампи, якісь залізні прути, поламані меблі; ..кругом виднілося пір’я і птичий послід (Вас., І, 1959, 176); В хаті з-під лави, де зимувало троє курей, вигорнула [Катерина], зібрала послід, висушила його на сонці, руками розтерла на порошок (Чорн., Визвол. земля, 1950, 35); // Взагалі про екскременти. Не чіпай посліду на дорозі, бо, як торкнеш, буде смердіть (Номис, 1864, № 3289); У прихатку, куди заводить Бронко Олексу, відгонить зів’ялою травою і кролячим послідом (Вільде, Сестри.., 1958, 89); Ось притрушений глицею коров’ячий послід (Мур., Бук. повість, 1959, 253); * У порівн. — Через отаких, як оцей, не можемо до пуття дійти. Крутиться під ногами, мов послід в ополонці (Шовк., Інженери, 1956, 244).
ПОСЛІ́Д2, у, ч.
1. Відходи зерна після молотьби та віяння; погане, засмічене зерно; відвійки. Бідний [сіє] самий послід, уже одвійок од пшениці (Сл. Гр.); Жінка скликала кури на вечір, стояла перед хатою й кидала з подолка по жмені посліду, а її голосне накликування чув Яким здалека (Кобр., Вибр., 1954, 51); [Коваль:] Він завів нас у комору, показав порожні засіки і в куточку пудів із п’ять посліду (Мик., І, 1957, 69); * Образно. Співаючи славу богатирям землі нашої, ми [письменники] повинні допомагати народові відокремлювати від чистого зерна кукіль, послід (Літ. газ., 27.I 1961, 1); // Відходи після помелу. — Вперше хіба молоть прийшов? Підставляй торбину під послід. — Який там послід? У мене ж пшениця зерно в зерно — чиста, а це ось вівсюг якийсь сиплеться (Шиян, Баланда, 1957, 23); // перен., зневажл., рідко. Про людей, які не заслуговують на повагу; покидьки суспільства. Одержавши підтримку від французьких біржовиків.., послід російської революції знову вирвався на простір (Еллан, II, 1958, 250).
2. анат. Те саме, що плаце́нта. В переважній більшості випадків вагітність триває 40 тижнів.., після чого починаються роди — зганяння плода і посліду з порожнини матки (Фіз. вихов.., 1954, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 339.