ПОСОЛОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, перех., розм. Док. до солоди́ти.
◊ У душі́ посолоди́ло, безос. — стало приємно, солодко. Випили вони чай, а хазяйка так дякує купцеві, так дякує: хоч у душі, каже, посолодило (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 352.