ПОСОРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посоро́мити. Буржуазія зосталась посоромленою, побитою (Тич., Магістралями життя, 1941, 25); Секретар без вагань підійшов до вже видоєної корови. Колгоспниці з цікавістю стежили, як звично орудують його руки.. Корова дала ще добру пляшку молока і до того ж найвищої жирності. Посоромлена доярка знітилась (Рад. Укр., 4.ІХ 1958, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 353.