Слово "посохнути" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОСО́ХНУТИ, ПОСО́ХТИ і діал. ПОСХНУ́ТИ, хне́, док.

1. Стати, зробитися сухим, утративши вологу (про все або багато чого-небудь); висохнути, засохнути. Довге шовкове волосся — посіклося, посивіло, посохло, як трава серед зими; повне личко порізали глибокі зморшки (Мирний, І, 1954, 50); Жах і пекуча туга затамували подих [дівчини]. Трохи розтулені губи посохли й застигли в такому неповторному зломі, немов опалила їх блискавка, вдаривши з неба (Довж., І, 1958, 91); — Сей дощик — радість всім велика. Земля посхла була — от він її змочив (Гл., Вибр., 1957, 66); // безос. Йому [Миколі] схотілось їсти, а потім пить [пити]: в його посохло в горлі, в роті (Н.-Лев., II, 1956, 233).

2. Ставши сухим, зів’янути, загинути від несприятливих умов, пошкодження і т. ін. (про рослини). В людей жито або повимокає, або посохне, а в діда стоїть як стіна (Барв., Опов.., 1902, 195); Та ще квіти не посохли, Рута зелененька, — Не журися, дівчинонько, Ще ж ти молоденька! (Л. Укр., І, 1951, 12); Старе дерево в садку посохло, а на його місце повиганялись молоді буйні яблуні та вишні (Н.-Лев., II, 1956, 256); Пожовкло, посохло листячко в калини, упало (Вас., II, 1959, 394).

3. перен. Дуже схуднути (про людей, руки, ноги тощо). У неї вже руки посохли од праці, вона вже жили з себе висотала, аби не здохнути, прости господи, з голоду… (Коцюб., II, 1955, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 353.