ПОСПІ́ЛЬСЬКИЙ, а, е, іст., заст. Прикм. до поспі́льство. [Публій:] На жаль, не всі у вас тут в Палестині шанують римське ймення.. І, що найприкріше, — такі думки живуть у головах, що начебто повинні буть світліші, ніж голови поспільські (Л. Укр., III, 1952, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 356.