Слово "поставити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОСТА́ВИТИ 1, влю, виш; мн. поста́влять; док., перех.

1. Примусити когось або допомогти кому-небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. Максим поставив Андрія на ноги: — Хрестись (Коцюб., II, 1955, 101); // безос. Раптом його мов вітром поставило на ноги (Баш, Вибр., 1948, 117); // Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де-небудь. Москалі зараз і підхопили його [Йосипа], поставили у станок, зміряли, обдивилися (Мирний, IV, 1955, 46); Христина крутнулась і через одну хвильку привела під руку Марту Кирилівну і поставила її рядом з Бичковським перед килимом (Н.-Лев., VI, 1966, 38); Ось підійшли [конвоїри] близько й поставили дівчину під риштовання. Чому не плаче? Чом не кричить? (Коцюб., II, 1955, 197); Полонених поставили на валу (Довж., І, 1958, 250); // у сполуч. з деякими присл. Примусити кого-небудь стати в якусь позу, позицію. Нахилившись до гриви коня, на галявину вимчав учвал вершник і, смикнувши вуздечку, поставив сірого в яблуках огиря дибки (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 128).

◊ До сті́нки (рідко до му́ру) поста́вити — розстріляти. І жив якби Тарас тепер, він був би членом ВКП. Пішов би він на бурю буру, так, як і всі, за юний клас… І не’дного панка із вас він сам поставив би до муру… (Сос., І, 1957, 402); — Пам’ятаєш, відсилав я тебе із пістолетом у степ. То була проба на віру. Чкурнув би ти з ним — мене б до стінки поставили, не подивилися, що я комісар (Тют., Вир, 1964, 362); Поста́вити в (у) куто́к — покарати дитину, примусивши її якийсь час стояти в кутку. Мама поставили Данилка у куток і молять [моляться] богу: проказують молитви, щоб Данилко їх повторював (Ю. Янов., II, 1958, 183); Поста́вити на колі́на див. колі́но; Поста́вити на но́ги див. нога́; Поста́вити на рі́вні но́ги див. рі́вний; Поста́вити під арши́н, заст. — мобілізувати до армії.

2. перев. у сполуч. з інфін. Наказати кому-небудь виконувати якусь роботу (звичайно стоячи). Проскурниця звеліла Мелашці помить руки і поставила її в кінці стола вироблять проскури (Н.-Лев., II, 1956, 335); // ким, за кого, рідше на кого — що, розм. Призначити на якусь посаду, роботу. Вже перестав [хлопець] думати, що на дяка не поставили, думав, якби-то видужати, та піти, поїхати… (Вовчок, VI, 1956, 248); На північну дільницю тунелю Мухтаров поставив виконробом інженера Мацієвського (Ле, Міжгір’я, 1953, 144); За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Янов., І, 1954, 63); [Крилата:] Карпа Корнійовича треба підтримати. [Василина:] От би його на голову колгоспу поставити (Корн., II, 1955, 254).

Поста́вити над ким — призначити головним, дати владу над ким-небудь. — Нащо ти, тату, так сприяєш Юрушеві, що поставив Юруша так високо над усіма? (Н.-Лев., III, 1956, 301); Поста́вити на ца́рство — зробити царем.

3. Направити куди-небудь для виконання якогось доручення, завдання, розташувати в певному місці (для ведення бою, охорони і т. ін.). Становий поїхав в місто і поставив на варті десяцьких на всю ніч (Н.-Лев., II, 1956, 235); Ми, встановивши кулемети на належних точках, поставили найкращих стрільців по садках і так ударили з усіх боків, що за якийсь час німці здалися на нашу милость (Ю. Янов., II, 1958, 249); * Образно. Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово (Шевч., II, 1963, 321); // перев. у сполуч. із. сл. на квартиру, розм. Помістити кого-небудь десь для проживання або на ночівлю. Одна тілько й осталася В Батурині хата! І в тій хаті поставили Царя ночувати, Як вертавсь із-під Полтави (Шевч., І, 1963, 294); — Як де недалеко поставлять, то, може, коли прийду, а як заженуть куди далеко, то вже хіба аж за п’ять років вернуся (Л. Укр., III, 1952, 564); На квартиру до них поставили двох гітлерівців з місцевого гарнізону (Ю. Янов., II, 1954, 36).

Поста́вити ва́рту (сторо́жу, кара́ул і т. ін.) — доручити кому-небудь здійснювати охорону, вартування у певному пункті (пунктах). Граф поставив по дорогах Скрізь застави та рогатки (Л. Укр., І, 1951, 380); [Кармелюк:] Кушнірук, постав на шляху варту (Вас., III, 1960, 183).

4. перен. Змусити кого-небудь опинитися в якомусь становищі, потрапити в якісь умови, обставини. Глибока різниця в поглядах та переконаннях поставила його з Оленчуком у різні табори (Гончар, II, 1959, 288); — Подумайте хоч, у яке становище поставила б мене подібна розмова… (Ле, Міжгір’я, 1953, 87); // у сполуч. із сл. себе. Примусити поважати себе, викликати повагу, шанобливе ставлення до себе. Так уже зумів себе дід поставити, що його вважали дідом «правильним» (Хотк., І, 1966, 84).

◊ Поста́вити на мі́сце кого — збити пиху з кого-небудь, у різкій формі зробити кому-небудь зауваження про нескромну, зарозумілу поведінку. Чумакова мова починала тішити Обуха. Він розумів, що в кожну хвилину може поставити цього зарозумілого юнака на місце (Збан., Переджнив’я, 1955, 22); Поста́вити на чолі́ кого, чого — надати провідної ролі, зробити керівником, вождем кого-, чого-небудь. Встановивши диктатуру пролетаріату, Жовтнева революція поставила на чолі нашої великої держави робітничий клас (Рильський, III, 1956, 144); Поста́вити по́за зако́ном — позбавити кого-небудь прав громадянства, заступництва з боку державних органів. [Адмірал:] Хто піде проти наказу, хто не виконає ультиматуму, той поставить себе поза законом (Корн., І, 1955, 74); Куди діватися? Власті нас не признають, поставили поза законом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 422); Поста́вити себе́ на мі́сце чиє — уявити себе в таких самих обставинах, у такому самому становищі, як хто-небудь; припустити, що не хтось інший, а ти сам потрапив у відповідну ситуацію. Уявив Фрунзе, мовби сам себе поставивши на їхнє місце, як годинами стоять його телефоністи через увесь Сиваш у прибуваючій крижаній воді, тримаючи в задубілих руках нитку провода, що єднає цей берег з отим, де б’ються його авангарди (Гончар, II, 1959, 427).

5. заст., міф. Створити ким-, чим-небудь; обернути на когось, щось. Скажи ж мені, мій братику, Королевий цвіте: Нащо мене бог поставив Цвітом на сім світі? (Шевч., І, 1963, 357); — Ся держава, де тепер і люди, і звірі, і птахи перемінені на каміння, колись була багата й жива… Я — її цар. Але один змій-чарівник позаздрив і всіх поставив каменем (Три золоті сл., 1968, 62).

6. Надати чому-небудь вертикального положення; розташувати, укріпити щось вертикально. І над шляхом в полі Височенний хрест поставив [Максим]… Зо всього роздолля Широкого було видно (Шевч., II, 1963, 276); Парубок востаннє, мов граючись, махнув косою й поставив її сторч (Хотк., І, 1966, 94).

Поста́вити копу́ — скласти певним способом 60 снопів хліба. [Пріська:] А в жнива було півтори копи, як один снопок, поставиш та й додому зарані підеш (Вас., III, 1960, 77).

7. у сполуч. з деякими присл. Надати чому-небудь певного положення (за знач. відповідного прислівника). Вітер гасить вогонь, але Хома нагнувся, поставив дашком долоні й задивився (Коцюб., II, 1955, 63); — Доволік ото він до плоту [дубок], поставив руба, перекинув через пліт — аж гупнуло! (Хотк., І, 1966, 83).

Поста́вити гвинті́вку (рушни́цю і т. ін.) на бойови́й звід, військ.-привести в стан готовності до пострілу. Поставивши гвинтівку на бойовий звід, Данько походив по садку, виглянув на вулицю, потім неквапом спустився городом до річки (Гончар, II, 1959, 230).

◊ Поста́вити на коле́са — забезпечивши власними транспортними засобами, зробити пересувним, мобільним. Тепер Вася вирішив будь-що поставити роту на колеса (Гончар, III, 1959, 69).

8. Помістити куди-небудь, розмістити десь. — Отой стільчик візьми, Христино, — порядкує панич, — та постав серед хати (Мирний, III, 1954, 154); В хату увійшла восьмилітня Харитя і поставила коло печі відро (Коцюб., І, 1955, 13); Під’їхавши до воріт, хлопець сплигнув з коня й одчинив їх. А тоді поставив коня в конюшню, а корову до ясел прив’язав (Головко, І, 1957, 96); — А це ми конфіскуємо, — каже Яцуба і обома руками бере зі столу Віталиків передавач. — Постав на місце, — перепинила Яцубу Лукія (Гончар, Тронка, 1963, 107); // Подати на стіл (страви, напої і т. ін.). Поставили на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян (Гл., Вибр., 1957, 211); Ввечері зварила Настя вечерю й поставила перед Гнатом (Коцюб., І, 1955, 53); Другого дня справили весілля. Цар поставив їм таку гостину, що навіть Поїдайло і Попивайло були задоволені (Три золоті сл., 1968, 125).

Поста́вити могори́ч (могорича́) кому — почастувати кого-небудь вином, горілкою (за послугу, допомогу і т. ін.). Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок. Він поставив їм могорича і вже в згоді з ними вернувся на вулицю (Н.-Лев., II, 1956, 313); Упрохає [Клим] писаря та старшину, поставить могорич або одмолотить днів зо три — і Петрика приймуть до волості (Вас., І, 1959, 96); Поста́вити обі́д кому — почастувати обідом кого-небудь, влаштувати обід для когось. — Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям (Котл., І, 1952, 90); Поста́вити ча́рку (пля́шку і т. ін.) кому — почастувати кого-небудь горілкою, вином. — Ти знаєш, як твого батька упрошував Сафрон у революцію зайти до нього? Він не тільки чарку поставив би Тимофієві (Стельмах, II, 1962, 376); — Завгосп спробував був мене підкупити — півлітра якось мені поставив (Збан., Єдина, 1959, 135).

9. також з інфін. Установити де-небудь з певною метою. Горщок сей черепком накрила [Сивилла], Поставила його на жар (Котл., І, 1952, 155); Сільце поставить та пташок ловить, а послі їх душить (Барв., Опов.., 1902, 279); Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю і кілька шматків кизяку. Швидкими, звичними рухами розпалив вогонь і поставив розігрівати вечерю (Тулуб, В степу.., 1964, 304); // Прикріпити до чогось, установити на чому-небудь для роботи, дії і т. ін. — Замість весел — можна поставити невеликий мотор (Ю. Янов., II, 1958, 84); // Пришити, прибити і т. ін. до чого-небудь під час виготовлення або ремонту. То тієї, то другої неділі навідувалися онуки, і вона завжди турбувалася, аби напоготові був гостинець для них. А як не було гостинця, то вона чи латку поставить, а чи дрібненькому носа витре (Гуц., Скупана.., 1965, 10); // З лікувальною метою прикласти до якої-небудь частини тіла. Прийшов доктор, звелів її роздягти й покласти на постіль, поставив горчишники [гірчичники] (Н.-Лев., III, 1956, 162).

Поста́вити на відгоді́влю, с. г. — перевести на режим посиленого годування з метою збільшення живої ваги. Ранньої весни зняли з контрактації 100 бичків і поставили їх на відгодівлю (Колг. Укр., 11, 1958, 5); Поста́вити на рейд (на ре́йді), мор. — помістити (судно) на місце якірної стоянки поблизу порту. [Адмірал:] Лейтенанте, вранці міноносці треба вивести з бухти і поставити на рейді (Корн., І, 1955, 37); Поста́вити пласти́нку — покласти пластинку на диск радіоли, патефона і т. ін. для програвання. Никанор Іванович завів грамофон і поставив пластинку «Ой, казала мені мати» (Головко, II, 1957, 46); Поста́вити пло́мбу — заліпити пломбою дірку в зубі. Зубний лікар школи на хворий зуб Юркові пломбу поставив (Веч. Київ, 16. І 1963, 4); Поста́вити самова́р — розпалити вогонь у наповненому водою самоварі. — Посидь. Я скажу, щоб поставили самовар, нап’ємось чаю, — сказав Василь і почервонів (Мирний, IV, 1955, 128); Кумиш.. позичила у Зейнеб самовар, поставила його і помчала до Кульжан по цукор: знала, що дівчина завжди її виручить (Тулуб, В степу.., 1964, 174); Поста́вити сві́чку — відповідно до церковного звичаю, приліпити, прикріпити запалену свічку перед образом святого. Виблагала Тую копійчину… Та пречистій поставила Свічечку за сина (Шевч., II, 1953, 122); Ото покаялась я, ..поставила перед образом свічку та й заспокоїлась (Н.-Лев., III, 1956, 257); Бабуся перед.. образом поставила саморобну свічечку й ревно почала молитися (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 15).

10. Написати щось, зробити напис на чому-небудь. Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки «друкувати», поставив дату і розгонисто підписався (Перв., Дикий мед, 1963, 152); Вигукуючи прізвища, есесівець поставив в списку номери (Хижняк, Тамара, 1959, 167); Поставити розділові знаки; // Записати оцінку в журнал, залікову книжку і т. ін. Учитель аж позеленів і, пошаривши в книжці, поставив здоровенну ноляку (Мирний, IV, 1955, 111); Школяр нічого не знав, і вчителька поставила йому двійку (Донч., V, 1957, 445).

Поста́вити печа́тку — притиснувши печатку до паперу, сургуча, зробити відбиток; печаткою засвідчити чинність якогось документа. Цар швидко написав, що дійсно стара кульбака подарована ним цьому служивому, геть печатку царську поставив (Україна.., І, 1960, 10); «Любий! Ти ублагай Мецената, нехай лиш печатку поставить!» (Зеров, Вибр., 1966, 260); Поста́вити [свій] пі́дпис: а) розписатися. Не встиг він поставити свого підпису, як до контори під’їхала Кузева машина і з неї вискочив Бабенко (Руд., Остання шабля, 1959, 507); б) підписатися під якимсь документом на знак цілковитої згоди й схвалення. Згадають люди колишні і недавні муки воєн, всі криваві покоси воєнних жнив і без найменшого вагання поставлять свої підписи під відозвою Всесвітньої Ради Миру (Вол., Наддніпр. висоти, 1953, 116).

◊ Кра́пку поста́вити див. кра́пка; Поста́вити кра́пку (крапки́) над «і» див. і1.

11. розм. Збудувати, спорудити що-небудь. Постав хату з лободи, та в чужую не веди (Номис, 1864, № 8957); — Не журись, жінко, ось поставлять фабрику, тоді зароблю дещо… (Коцюб., II, 1955, 22); Колгосп поставив велику нову стайню (Вол., Сади.., 1950, 32); * Образно. Я пам’ятник собі поставив незотлінний, До нього вік людська не заросте тропа, Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? (Зеров, Вибр., 1966, 398).

12. у сполуч. із сл. справа, робота і т. ін. Налагодити, організувати. Треба поставити справу так, щоб кожний трудящий докладав своїх сил до зміцнення робітничо-селянської держави (Ленін, 44, 1974, 159); — Школу постав так, щоб виходили з неї не писарі-п’явки, а грамотні люди (Мирний, І, 1954, 340); — Навіщо він [млин] Сидорові? Все одно той ради йому не дасть, а він, Когут, знає, як діло поставити треба (Цюпа, Назустріч.., 1958, 22).

Поста́вити до́слід — здійснити наукове дослідження якого-небудь явища в його конкретному вияві у певних, спеціально створених умовах. За кілька років до війни Шульга поставив дослід, який збаламутив не тільки його колег, але і його самого (Рибак, Час.., 1960, 218); Щоб практично створити штучну силу тяжіння в космічному польоті, вченим треба поставити багато дослідів (Наука.., 9, 1961, 10); Поста́вити реко́рд: а) досягти найвищих показників у спортивних змаганнях. — Ну, Еріка, ти не обманула моїх сподівань. Хоч рекорду й не поставила (Собко, Стадіон, 1954, 138); б) мати найбільші досягнення в якій-небудь ділянці праці, галузі господарства тощо. — Ну, я дав високий урожай, поставив, як пишеться, рекордтак це ж і не дивно, бо я з діда-прадіда на землі (Ю. Янов., II, 1954, 125).

13. Показати на сцені виставу, здійснити режисерську підготовку спектаклю. Бачила вчора й сьогодні Стефаника.. Написав оце драму, хтів, щоб поставити тут на сцені (Л. Укр., V, 1956, 338); [Ріхтер:] Ми зібралися саме для того, щоб обговорити питання, як нам організувати театр і поставити цю п’єсу (Собко, Життя.., 1950, 52).

14. Запропонувати що-небудь для прийняття, виконання; висловити певні вимоги, побажання і т. ін. Написав [Мержинський] мені.., що я добре б зробила, коли б послала.. свою драму, а він би дав Кропивницькому для постанови і наглянув, щоб мої умови, які я поставлю, були достатньо виконані (Л. Укр., V, 1956, 204); Обком партії, відряджуючи Семена Яремченка до Григорівки, поставив перед ним завдання — «створити підпільні групи по селах Переяславського та суміжних двох районів» (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 5); Орися.. рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Тют., Вир, 1964, 270).

Поста́вити запита́ння (пита́ння) кому — запитати кого-небудь про щось. Писати про себе мені дуже трудно. Краще було б, коли б Ви поставили мені кілька питань, на які я охоче одповів би Вам (Коцюб., III, 1956, 282); [Батура:] Я вчителям доповідь про літературу читав. А потім стільки мені питань поставили (Корн., II, 1955, 219); Здається Ліні, що ветеран.. запитання якесь їй поставить таке, що вона й відповісти не зуміє (Гончар, Тронка, 1963, 180); Поста́вити пита́ння на збо́рах (на бюро́ і т. ін.) запропонувати обговорити що-небудь на зборах, на бюро і т. ін. — Можна буде поставити це питання на бюро, винести на загальні збори (Донч., II, 1956, 16).

◊ Поста́вити пита́ння ру́ба: а) прямо, рішуче запитати про щось важливе, вимагаючи чіткої, недвозначної відповіді. Перед Жовтневими святами наполіг Тарас на своєму. Ру́ба поставив питання: «Хочеш за мене заміж чи ні?» (Мур., Жила.. вдова, 1960, 71); б) у категоричній формі заявити про щось, з усією рішучістю наполягаючи на чому-небудь. Кралевич у своїх бесідах ні разу не поставив питання руба, бо все ще вважав за незакінчений період підготовки (Хотк., Довбуш, 1965, 166).

15. у сполуч. з деякими ім. з прийм. Визнати чим-небудь, оцінити, кваліфікувати як щось (за знач. відповідного іменника). Ніхто не сміє вам любов поставити в провину (Дор., Три богатирі, 1959, 67); Ритмічно-інтонаційна гнучкість поезій [М. Вінграновського] гідна подиву. Авторові можна поставити в заслугу розширення віршових форм української поезії (Вітч., 5, 1968, 205).

Поста́вити по́ряд (на́рі́вні) з ким — чим; Поста́вити в ряд кого: а) вважати рівноцінним; прирівняти. Володимир Ілліч Ленін поставив ім’я великого Кобзаря України поряд з іменами найвидатніших діячів культури та революції (Вітч., 3, 1964, 217); Чеський журнал назвав Тичину «одним з найбільших ліриків слов’янства», а англійський критик Джон Фут поставив його у ряд найоригінальніших поетів світу (Знання.., 1, 1966, 1); б) зробити рівним, однаковим у чомусь; зрівняти. От трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї — маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері, а та тільки ласкаво дивиться, неначе посміхається. Велика сила любові дала оцим звірятам красу й поставила їх нарівні з усім сотвореним (Хотк., І, 1966, 136); Поетична майстерність Михайла Сеспеля поставила його в ряд найкращих поетів радянської епохи (Вітч., 11, 1969, 184).

◊ Поста́вити на карб кому що — звинуватити кого-небудь у чомусь, уважати кого-небудь винним у чомусь. Дошукувався [Павло] своєї вини на роботі і не знаходив. Йому на районній партійній конференції поставили на карб і масло, і округлення цифр, і закупівлю корів у колгоспників (Мушк., Серце.., 1962, 197); Поста́вити на одну́ до́шку див. до́шка; Поста́вити на пе́рший план — визнати найголовнішим, надати найбільшого значення. Ще в перші роки Радянської влади В. І. Ленін поставив на перший план проблему наукової організації праці і управління народним господарством (Ком. Укр., 3, 1965, 21).

16. заст. Прийняти яке-небудь рішення; вирішити, ухвалити. Скликали річ посполиту — Поставить, як іти в поход [похід] (Котл., І, 1952, 209); Часу до весни лишалося небагато, а Химочка поставив для себе — вийти в поле цілим селом (Епік, Тв., 1958, 64); // Запровадити. Княгиня Ольга теж брала дань, пізніше поставила уроки й устави (Скл., Святослав, 1959, 102).

$ Поста́вити го́лос — навчити кого-небудь правильно співати, вільно володіти голосом, якнайкраще використовувати свої вокальні дані. Зустрічаючись на співках, Проскуров якось запросив його [Захара] додому, щоб спробувати і поставити голос (Ле, Право.., 1957, 32); Поста́вити діа́гноз — визначити характер захворювання, встановити, на яку хворобу захворів хто-небудь. Прийшов лікар, щось-то дав, але поставити правдивий діагноз не зміг; сказав, що аж завтра можна буде пізнати недугу по признаках… (Хотк., І, 1966, 61); — Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді ми поставимо вірний діагноз (Ів., Вел. очі, 1956, 35); Поста́вити з ніг на го́лову (догори́ нога́ми) що: а) докорінно змінити щось, зробити зовсім не таким, як було. [Зуб:] Винахід на винахід не скидається, вельмишановна Варваро Павлівно. Зараз мова йде про справу, яка всю нашу техніку взагалі догори ногами поставити може (Собко, Справа.., 1959, 13); б) неправильно розтлумачити, висвітлити щось, надати чому-небудь протилежного змісту, значення; Поста́вити на ка́рту див. ка́рта; Поста́вити на кін див. кін; Поста́вити на своє́му — зробити по-своєму. Він знав, що дочка поставить на своєму, коли того схоче, і не сперечався (Н.-Лев., II, 1956, 230); Якась упертість заволоділа нею, і просто хотілося поставити на своєму (Хотк., II, 1966, 62); Поста́вити на слу́жбу кому, чому — використати, застосувати в інтересах кого-, чого-небудь. Після Жовтневої соціалістичної революції більшовицька партія поставила електрику на службу всьому народові (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 18); Треба поставити на службу революції всю силу народної мудрості, весь життєвий досвід (Гончар, II, 1959, 409); Виняткові досягнення Радянського Союзу в ракетній техніці наша країна поставила на службу мирові і прогресові людства (Рад. Укр., 12.VIII 1961, 1); Поста́вити о́чі в зе́млю — те саме, що Поту́пити (опусти́ти, вту́пити і т. ін.) о́чі (очи́ці) в(у) зе́млю (до землі́) (див. земля́). Тетяна раптово зчервоніла й поставила очі в землю (Вас., II, 1959, 103); Поста́вити пе́ред фа́ктом — зробити щось без попередження, всупереч чиємусь наказу, розпорядженню, бажанню і т. ін.; повідомити кого-небудь про те, що вже відбулося. — Гай будемо садити. В Тихій долині.. Я поставлю товариша Гризоту.. перед фактом (Речм., Твій побратим, 1962, 17); Поста́вити собі́ мето́ю (за мету́) див. мета́; Поста́вити хрест на кому — чому, рідко над ким — чим: а) перестати покладати надії на когось, щось.— І сей туди ж, докоряє! Зрадили, бачте, його надії! Хто ж просив надіятись! Я ж йому писала: поставте наді мною хрест! Чого ж йому ще треба? (Л. Укр., II, 1951, 77); б) перестати робити що-небудь, займатися чимсь, думати, згадувати про щось. — ..Коли я поранений лежав у шпиталі,.. згадував, як ми.. кат зна чого ворогували з тобою, і вирішив поставити хрест на тому, що було (Стельмах, Правда.., 1961, 120).

ПОСТА́ВИТИ2 див. поставля́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 363 - 366.