Слово "постерігати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех. і з спол. що, який і т. ін., діал.

1. Помічати, підмічати; спостерігати. Филін не любив Дениса, постерігав, що Денис не йме йому віри, що й поза очі сміється з його (Н.-Лев., VI, 1966, 330); Його вигострене око постерігало все явне й притаєне (Загреб., Диво, 1968, 66); Василько постеріг, що збився з дороги. Що тут робити? (Коцюб., І, 1955, 81); Не постеріг [Олексій], як почав собі потиху співати (П. Куліш, Вибр., 1969, 303); Давно постеріг [Федір], що з квартирантом коїться щось. Схуд на обличчі, в очах неспокій і втома (Мушк., Серце.., 1962, 129); // тільки док. Побачити. Постеріг лопатки в горосі (Номис, 1864, № 4330); [Галька:] Гаврило постеріг мене через вікно, певно, зараз прийде (Кроп., IV, 1959, 149); Стежкою наближались дві молодиці. Харитя постерегла їх, знов нагадала недужу, бідну маму і, схиливши русяву головку, взялась до роботи (Коцюб., І, 1955, 18); // Осягати розумом, розуміти. Раз Памірі хтось показав, як читати по книжці, і вона одразу постерегла все і швидко вивчилась читати (Н.-Лев., IV, 1956, 17); [Xарько (сам):] Я тільки тепер постеріг, що дворяне рідняться не з нами, а з нашими грішми (Кроп., V, 1959, 563).

2. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь. — Значить, Валя твоя підслухала в управі, як начальник поліції посилав до «Кривого Яшки», який чорно п’є, і просив постерегти, щоб він здуру не потрапив на очі підпільникам? (Ю. Янов., І, 1954, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 373.