Слово "построчити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док.

1. Якийсь час строчити, шити на машині.

2. перен., розм. Почати швидко писати.

3. перен., розм. Почати стріляти з кулемета, автомата і т. ін.; // Стріляти якийсь час. Івашко построчив з автомата в один бік і кинувся по ходу сполучення (Панч, Іду, 1946, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 382.