ПОСТРІЛЯ́ТИСЯ і рідко ПОСТРЕЛЯ́ТИСЯ, я́ємося, я́єтеся, док. Убити себе з вогнепальної зброї, застрелитися (про всіх або багатьох). — Егеж пак, ви хотіли знать, як настрілялись ті якути? Я б вам радніший розказать, та щоб те знать — там треба бути (Л. Укр., І, 1951, 407).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 381.