Слово "потерпілий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОТЕРПІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до потерпі́ти. В місцях, потерпілих від злої навали, ми все, що зруйновано, знов збудували (Забіла, Малим.., 1958, 16).

2. у знач. прикм. Який зазнав чогось важкого, неприємного, дістав фізичну або моральну травму. На стінах висіли в позолочених рамах картини: ведмеді в лісі, буря на морі — страшні хвилі ось-ось поглинуть купку потерпілих людей (Юхвід, Оля, 1959, 223); * Образно. Сава біжить до майстерні взяти потрібні запасні частини для потерпілого трактора (Гончар, Дорога.., 1953, 14); // у знач. ім. потерпі́лий, лого, ч.; потерпі́ла, лої, ж. Людина, що дістала фізичну травму, зазнала матеріальних втрат, кривди і т. ін. У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий.. Не пам’ятає, як кинулась на допомогу потерпілому (Шиян, Баланда, 1957, 11); Я приготувався слухати нарікання й докори і вже думав про те, як би знайти якесь добре слово для потерпілого, підтримати його в біді (Збан., Малин. дзвін, 1958, 265).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 404.