ПОТО́ВЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до потовсти́ти.
2. у знач. прикм. Який має потовщення (у 2 знач.). Характерною особливістю кольрабі є потовщена куляста м’ясиста ніжка, що власне являє собою змінене стебло (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 159); Морда [акули] гостра, передня частина сильно витягнута і потовщена (Знання.., 9, 1970, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 413.