ПОТОРГУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Торгуватися якийсь час. Жалко було Терешкові таку силу грошей давати.. Спробував ще поторгуватися з Гостроглядом, дак той і не озвався (Гр., II, 1963, 250); Цигану, видно, хотілося поторгуватись. Він жевжикувато повів очима й плечем: — А все-таки: скільки б ви дали? (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 418.