ПОТО́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Торкати злегка або час від часу. * Образно. Сон і радість одночасно тепло, мов у дитинстві, заколисують хлопця,.. поторкують загущену темінь чуйних вій (Стельмах, Хліб.., 1959, 479).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 418.