ПОТРО́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потро́їти і потро́їтися. Ніби відповідають [коні на Анічковому мосту] на любов ленінградок і ленінградців до них потроєнням своїх знаменитих властивостей (Вишня, І, 1956, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 427.