ПОТРЯСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОТРЯСТИ́СЯ, су́ся, се́шся; мин. ч. потря́сся, ла́ся, ло́ся; док.
1. Дрібно, часто рухатися, струшуватися. В горлі його не стало голосу, а тілько посинілі губи рушалися та звільна потрясалася сива, згори пожовкла від тютюнового диму борода (Фр., III, 1950, 222).
2. Трястися, коливатися від поштовхів, вибуху і т. ін. Весь зал вставав на ноги, — потрясались од покликів і стіни й стеля… (Тич., III, 1957, 393); І хвилі рік хиткі, і сталі суходоли, І весь підземний край,.. і Атлас білочолий — Все потряслося до основ (Зеров, Вибр., 1966, 272); * Образно. Тут чув своїм жагучим ухом він Мечів середньовічний передзвін, Що ним Литвинки потряслась долина (Рильський, III, 1961, 282).
3. перен. Сильно хвилюватися, глибоко зворушуватися чим-небудь. Об мертвих вість скрізь пронеслася, Вся рать Троянська потряслася, І душі смутку предались [віддались] (Котл., І, 1952, 231).
4. тільки док. Трястися (у 1-3, 5 знач.) якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 430.