Слово "потурити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОТУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех.

1. розм. Прогнати кого-небудь звідкись. Раз учитель потурив його добре, відтоді він став попід вікнами ночами лазити та підглядувати [підглядати], що тут діється (Вас., Незібр. тв., 1941, 172); — Тебе за бешкетництво потурили зі школи (Гуц., Скупана.., 1965, 109).

2. діал. Кинути, жбурнути. Василь став. Білявий Габелок потурив свинку на Василя (Мирний, IV, 1955, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 434.