ПОТУРЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех., діал. Погнати. Зрадів парубок.. та мерщій потурлив барана на ярмарок (Укр.. казки, легенди.., 1957, 397); [Михайло:] Киргизи коней.. уосени на очах наших потурлили у степ, і вони пропали (К.-Карий, II, 1960, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 434.