ПОХОРО́ННО. Присл. до похоро́нний 1; як на похороні; сумно. Церкви порожні і німі… Лиш іноді заплачуть дзвони Так безнадійно й похоронно й замовкнуть злякано… (Сос., І, 1957, 467); Там, у селі, ще гупають глухо і похоронно ціпи,.. але забиває їх гул колгоспної молотарки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 458.