Слово "похідний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОХІ́ДНИЙ, а, е.

1. Стос. до походу (у 1, 3 знач.); який буває, виробляється в поході. Школа червоних командирів проходила повз штаб з піснями, в повному похідному порядку (Довж., І, 1958, 212); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці, більше дбав про те, щоб стріляли добре та похідних пісень співали краще за інших (Гончар, II, 1959, 243); Мандрівка на лижах зміцнює організм, виховує волю, цілеспрямованість, похідні навички (Рад. Укр., 6.I 1961, 4); // Признач. для походу. Він був у повній похідній формі — тіло прикривала кольчуга, зверху була надіта шабля, на голові шлем [шолом] із залізним шишаком (Панч, Гомон. Україна, 1954, 188); Прославлять поети в віках назавжди Ту мить, коли нам із похідної фляги Солдат незнайомий вділяє води (Перв., II, 1958, 413); Для подорожей за маршрутами, що проходять далеко від населених пунктів, палатки є необхідною частиною похідного інвентаря (В дорогу, 1953, 27).

2. Наявний при війську, використовуваний у поході, експедиції і т. ін.; не стаціонарний. Старий підходить до похідного госпіталю. На підводах лежать поранені партизани (Ю. Янов., І, 1954, 238); Широка вулиця була геть захаращена возами, похідними кухнями, снарядними двоколками (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20); На узгір’ї кілька школярів працювали над похідною газетою (Донч., V, 1957, 199).

ПОХІДНИ́Й, а́, е́. Утворений, виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо). До похідних вигуків належать такі, що утворились від інших частин мови (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 528); Якщо основний червоний соус використовують безпосередньо в їжу, а не готують з нього напівфабрикат для приготування похідних соусів, то його заправляють за смаком сіллю, цукром і перцем (Технол. пригот. їжі, 1957, 113); // у знач. ім. похідна́, но́ї, ж. Величина, форма, категорія і т. ін., утворена, виведена тощо з іншої подібної. Марксистсько-ленінська філософія вчить, що самосвідомість виникає одночасно зі свідомістю як похідна від неї і виявляється на більш високому щаблі людського розвитку (Рад. літ-во, 1, 1967, 35); // у знач. ім. похідні́, ни́х, мн., хім. Речовини, утворені з іншої речовини. Останнім часом розроблено спосіб одержання нових матеріалів на основі похідних етилену, що дістали загальну назву «фторопласти» (Наука.., 12, 1958, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 449 - 450.