Слово "початкуючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЧАТКУ́ЮЧИЙ, а, е. Який починає працювати в якій-небудь галузі, перев. як письменник. На полі оригінальної поезії вийшло в «Зорі» кільканадцять творів початкуючих поетів (Фр., XVI, 1955, 130); Треба з любов’ю рекламувати перші книжки початкуючих літераторів, пам’ятаючи, що кожен з нині відомих теж видавав свої перші книжки (Літ. газ., 24.III 1959, 1); // у знач. ім. початку́ючий, чого, ч. Те саме, що початкі́вець. Розуміти творчість молодих та початкуючих можна лише в тому випадку, коли ти сам із ними перебуваєш у тісних стосунках, а не просто спостерігаєш їх збоку (Тич., III, 1957, 450).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 464.