Слово "початок" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЧА́ТОК1, тку, ч.

1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець. Ті-бо простори всесвітні кінця і початку не мають І у керунках розбіжних одкриті без краю (Зеров, Вибр., 1966, 160); Далі всі розглядали якогось селюка, що був намальований в початку книжки (Вас., Вибр., 1954, 79); Початок лісу; Початок городу.

◊ Без поча́тку й кінця́ — безконечний, який не має меж. Сонце вже впало за гори. М’яке, всюди рівне, без початку і кінця світло благосно постелилося на всім, не положивши тіней (Хотк., II, 1966, 55).

2. чого і без додатка. Перший момент (перші моменти) вияву якої-небудь дії, явища, процесу; протилежне кінець. Ранкове сонце, вилізши з-за моря, дивиться на початок робіт (Ю. Янов., II, 1958, 140); Жовтнева революція ознаменувала початок революційного переходу від капіталізму до соціалізму в усьому світі (Ком. Укр., 10, 1967, 12); Всякий початок важкий, — ця істина справедлива для кожної науки (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 3); Добрий початок — половина діла (Укр.. присл.., 1955, 82); За початком діло становиться (Номис, 1864, № 10003).

◊ Бра́ти (взя́ти) [свій] поча́ток див. бра́ти; Від (з) поча́тку до кінця́ див. кіне́ць1; Дава́ти (да́ти) поча́ток чому — бути першоосновою, джерелом чого-небудь, поштовхом до чогось. Як відомо, реформа 1861 року в Росії, а також і на Україні, дала початок ліквідації феодально-кріпосницького ладу (Минуле укр. театру, 1953, 23); Для поча́тку — як початковий етап якої-небудь дії, процесу. Для початку посилаю вірші: не здивуйте з їх монотонності, — аже [адже] я тут «на засланні», а вкупі зо мною і моя муза! (Л. Укр., V, 1956, 211); З (від) са́мого поча́тку — від найперших виявів якої-небудь ознаки. Те, над чим він зараз ламав собі голову, командирові полку було зрозумілим з самого початку (Гончар, III, 1959, 449); На поча́тку (поча́тках) — спершу, спочатку. Дуже допомогла мені на початку одна незначна обставина (Довж., І, 1958, 20); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися — і взяли його сумніви (Хотк., II, 1966, 103); Поча́тком кінця́ става́ти (ста́ти) — приводити до загибелі, до знищення чого-небудь. В трюмі з’явилася вода. Терм вчасно її помітив і зразу почав лагодити тріщину, яка могла стати початком кінця (Тулуб, В степу.., 1964, 395).

3. Те, з чого починається твір, фільм, спектакль і т. ін.; зав’язка. Це було в підшефному селі — Чим би не початок до балади? — Слюсарі й суворі ковалі Прибули якоїсь там декади (Рильський, І, 1960, 303); — Прекрасний початок для майбутнього фільму, — сказав Сев, подаючи незнайомому його одіж (Ю. Янов., II, 1958, 54).

4. перев. мн. Зародок, першоджерело чого-небудь. Письменників цікавить.. не тільки сьогоднішній етап розвитку соціалістичного гуманізму, а і його джерела, початки, його перші паростки, які зійшли разом з революцією і гартувалися в незабутні роки становлення Радянської влади (Вітч., 10, 1961, 196); — Справжня робота, Докіє, починається навкруги, в усій країні. А соз — це початок нашого нового життя (Стельмах, II, 1962, 413); Ідеї ленінізму переможно крокують по земній кулі. Зростає і міцніє міжнародний комуністичний рух, біля початків якого стояв великий Ленін (Ком. Укр., 4, 1962, 8); Початки нашого міста сягають у сиву глибину століть. Вперше назва «Коломия» зустрічається в Іпатіївському літопису під 1240 роком (Літ. Укр., 3.Х 1967, 2).

◊ Кла́сти поча́ток див. кла́сти; Роби́ти (зроби́ти) поча́ток — починати, розпочинати що-небудь. Од його [Чіпки] й пішли в Пісках полотенщики. До його ніхто й не думав про це: він перший початок зробив (Мирний, І, 1949, 368); Тепер хочу щось написати про Капрі.. Не знаю ще, чи вийде що з того, але вже зробив початок (Коцюб., III, 1956, 422).

5. Основа, першоелемент чого-небудь. Ті із початків, що щільно в сполуку одну поєднались.., Скелі становлять, заліза тверду покладають основу І невеличку громаду подібних предметів формують (Зеров, Вибр., 1966, 160); — Мені й самому той день [перемоги] уявляється не просто великою історичною датою. Це, певно, буде щось значно більше. Бо ж там виникатимуть усі початки, там буде тільки майбутнє, світле, безкрає… (Гончар, III, 1959, 403).

◊ Поча́ток і кіне́ць — все основне, найголовніша суть чого-небудь. [Єпископ:] Те слово — бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Л. Укр., II, 1951, 233).

6. звичайно мн., заст. Основні положення, принципи, засади. Мені невідомо, на яких початках Ви думаєте постановити своє видавництво (Мирний, V, 1955, 358).

ПОЧА́ТОК2, тка, ч. Характерний для початкоцвітих рослин колос із потовщеною м’ясистою віссю, вкритою квітками або плодами. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом (Коцюб., І, 1955, 361); Михайлина Ясень сиділа біля печі. Перед нею стояв мішок з кукурудзяними початками (Збан., Між.. людьми, 1955, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 465.