ПОЧИ́СЛИ́ТИ, и́слю́, и́сли́ш, перех. Док. до чи́сли́ти 1. Мабуть, усі ви, діточки, бачили годинник; можете дізнатись, глянувши на нього.., котра година, можете почислити кожну хвилину (Коцюб., III, 1956, 7); Лікар тим часом укладав одиниці, п’ятки, десятки, сотні і тисячі окремими купками, щоби легше було їх почислити разом (Мак., Вибр., 1954, 343); Та хто твої [А. Бучмо] почислить ролі?.. (Рильський, III, 1961, 91).
◊ Почи́сли́ти ко́сті кому — побити кого-небудь. А коли би такий новак упирався і хотів крутитися по торговиці на власну руку, то їм [старшим баришівникам].. нічого не значило де-будь у затиллю почислити йому кості (Фр., VIII, 1952, 355).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 472.